Cпецпроекти

Хто нас врятує? Роль молоді у кліматичному русі


Кліматичний рух набирає обертів: вчені підписують попередження про екологічну катастрофу, Грета Тунберг буквально кричить на світових лідерів, а найбільші виробники одягу розуміють, що незабаром доведеться долучатися до усвідомленої моди. Люди бачать, що планету справді потрібно рятувати, інакше не лише наступні покоління, а й ми самі не зможемо на ній нормально жити. 

Серед найактивніших борців за екологію зараз немало молоді. Це, наприклад, європейські школярі, які, надихаючись прикладом Грети Тунберг, влаштували кліматичні бастування (аналог «П’ятниць за майбутнє») й американський кліматичний рух «Sunrisе», завдяки якому проблеми екології були внесені до національної повістки дня. Більша частина учасників спільноти «Sunrisе» не має тридцяти років: серед них школярі, студенти та ті, хто нещодавно закінчив виш/покинув навчання. 

З’ясовуємо, чому проблемами екології зараз переймається саме молодь і як вона може змінити світ.

Про екорух молоді

У розмові із журналістами Пол Кемпіон, один із юних активістів руху «Sunrisе», зізнався, що в них немає того самого стандартного плану на п’ять років, який так часто радять розписувати бізнес-коучі. За словами Кемпіона, через зміни клімату він не може нічого планувати на стільки років наперед. Хлопець каже, що є можливість продумувати щось лише на півтора року, не більше. 

Слова Кемпіона підводять до однієї з головних причин, через яку молодь намагається привернути уваги до проблем екології. Молоді люди багато читають про зміни клімату, вони стежать за новинами, прогнозами і застереженнями вчених і розуміють: якщо не почати змінювати світ зараз, потім може бути вже пізно.

Молодь діє не лише глобально: вирішення екологічних проблем хлопці й дівчата починають із себе. Багато хто відмовляється від продуктів тваринного походження не лише через етичні переконання, а й заради піклування про природу: тваринницька галузь є однією з лідерів за викидами парникових газів до атмосфери. Крім того, на тваринництво витрачається чимало ресурсів: щоб нагодувати худобу, потрібно 40% злакових, які вирощують у світі. 

Також саме молодь намагається привчити себе до сортування та компостування сміття, відмовляється від пластикових пакетів і багатьох одноразових речей – посуду, соломинок для коктейлів, серветок тощо. Юнаки та дівчата стали популяризаторами секондів, свопів, де можна обмінюватися речами, та переробки старого одягу. Про усвідомлене споживання стали значно частіше говорити, люди дбайливіше ставляться до власного гардеробу, все рідше купуючи одяг. Шопоголізм не в моді – так само, як і речі зі справжнього хутра та шкіри. Часи «шуба – це дорого-багато» також відходять, і не в останню чергу завдяки молоді, для якої головними принципами стають «нікому не нашкодити», «не завдати болю іншим живим істотам» та «піклуватися про планету».

Питання екології стало одним з ключових на сьогодні – саме завдяки молодим та наполегливим. Школярі/-ки та студенти/-тки створюють власні організації та рухи. Наприклад, сімнадцятирічна великобританка Анна Тейлор разом з друзями заснувала «UK Student Climate Network», яка висуває такі вимоги: зробити боротьбу зі змінами клімату державним пріоритетом та інформувати людей про серйозність проблеми, зокрема запровадити екологічну освіту в школах та вишах. А от голландка Лілі Плат взагалі захоплює власною усвідомленістю: дівчинка почала привертати увагу людей до проблем довкілля ще в семирічному віці.

Молодіжна організація «Sunrise», про яку ми згадували вище, закликає світових лідерів відмовлятися від співпраці з компаніями, що працюють на викопному паливі. Також у планах спільноти – перехід на відновлювані джерела енергії, використання екотехнологій, обмеження вугілля та інших видів видобувного палива в енергетиці, боротьба із забрудненням довкілля та вуглеводними викидами, які провокують не тільки глобальне потепління, а й підвищення рівня світового океану.

У цьогорічному серпневому кліматичному бастуванні взяли участь мільйони людей. Серед них немало школярів та школярок, яким теж не байдужа доля планети і людства. До речі, влада Нью-Йорка дозволила учням та ученицям пропустити заняття заради бастування, бо це справді важлива причина. 

Чому саме молодь бореться за планету?

Можна було б припустити, що юнаки та дівчата активніше користуються інтернетом. Та смартфон зараз є майже в кожного дорослого, а одне з досліджень доводить – наші з вами батьки залипають у гаджетах не рідше, ніж ми. Проблема в тому, що клімат хвилює їх значно менше.

Цьогорічне опитування американського населення показало такі результати: близько 70% людей віком від 18 до 34 років стурбовані різниким змінами клімату. А от старше покоління хвилюється за довкілля значно менше – лище 56% вважають ці зміни справді серйозними. Ще менше людей із цих 56% готові на рішучі кроки заради зміни екологічного стану на краще.

У молоді є безперечні плюси: активність, багато сил та енергії, бажання щось змінювати. Деякі можуть охрестити це підлітковим бунтом, який згодом мине. Час справді покаже, чи будуть ці люди боротися й далі, та велика вірогідність, що принаймні корисні екологічні звички вони збережуть. А це вже суттєвий внесок у боротьбу за чистоту планети.

Про покоління наших батьків зараз кажуть: вони колись також були «екологічними» за сучасними мірками – користувалися авоськами, які зараз повертаються до моди, та загалом надавали перевагу багаторазовим речам, а не одноразовим, намагалися носити одяг якомога довше та економити ресурси, їли соєві замінники м’яса. Зрозуміло, що в багатьох на пострадянському просторі просто не було грошей для придбання одноразових речей, справжнього м’яса, нового одягу тощо. Звичка економити на всьому була мало пов’язана з турботою про екологію, це був вимушений захід. Зараз молодь, маючи змогу придбати все необхідне та навіть більше, вже робить свідомий вибір – на користь мінімалізму, багаторазового використання та економії ресурсів. У цьому і є принципова відмінність поколінь.

Старше покоління, на жаль, часто керується фатальними думками про швидкоплинність життя, тому й не сприймає проблеми екології серйозно. Багато хто думає, що сил боротися вже не залишилося. Хтось не бажає приєднатися до кліматичного руху, бо просто не вірить новинам (або вірить іншим новинам, де проблеми екології майже не освітлюються чи їх охрещують пере). Молодь більше готова до змін, вона не бажає жити в забрудненому світі та передавати його нащадкам.

За словами виконавчого директора руху Грінпіс Енні Леонарда, планеті не вистачало саме масового руху, який допоможе змінити думку суспільства про невідворотні зміни у кліматі. На думку Леонарда, деякі екологічні організації, які існували до цього, працювали над значно вужчими проєктами. І ми з вами можемо стати свідками заснування цього руху, об’єднання усіх молодих людей заради майбутнього.

Саме молодь – активна, юна та зла – не боїться казати про масштаби екологічної та кліматичної кризи, не замовчує проблеми, які спричиняють компанії, що працюють на викопному паливі. Юнаки та дівчата планують не лише врятувати планету – вони хочуть перевернути цей світ та знищити старий устрій, позбутися галузей, які забруднюють Землю, при цьому створити нові робочі місця, зберегти ресурси для наступних поколінь, звести до мінімуму страждання всіх живих істот, зробити так, щоб ми жили в оновленому, кращому світі. Молодь впевнена: якщо доросле покоління нічого не зробить, то вони самі можуть змінити світ. 

Мрії вчорашніх студентів та студенток можна назвати утопічними, а самих учасників/-ць кліматичного руху – ідеалістами та ідеалістками. Та саме ці хлопці й дівчата хочуть допомогти всім – і нам з вами теж. І справді крокують у цьому напрямку.

Як думаєте, у них вийде?

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який тип благодійності тобі підходить?

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: