Cпецпроекти

Як (і хто) визначає лауреатів Нобелівської премії?


7 жовтня стартував Нобелівський тиждень. В понеділок отримали свої нагороди в галузі медицини Вільям Кейлін, Ґреґґ Семенза і Пітер Реткліфф за відкриття способу реакції клітин на рівень кисню. У вівторок Нобелівську премію з фізики вручили космологу Джеймсу Піблзу за теоретичні відкриття у галузі фізичної космології та Мішель Майору і Дідьє Кело – за відкриття екзопланети на орбіті сонцеподібної зірки.

Джон Ґудінаф, М. Стенлі Віттінґем і Акіра Йосіно, розробники літій-іонних батарейок, в середу отримали Нобелівську премію з хімії.

Нобелівська премія – це ідея та заповіт шведського вченого, винахідника динаміту, Альфреда Нобеля. Саме він у 1985 році заповів майже всі свої статки передати на створення фонду, кошти з якого повинні присуджуватися тим, хто створив видатні наукові відкриття, які принесуть найбільшу користь людству; тим, хто написав найкращий твір «ідеалістичного спрямування»; та тим, хто доклався до сприяння миру і вирішення воєнних конфліктів у світі.

Премія вручається з 1901 року у п’яти номінаціях: фізика, хімія, фізіологія, медицина, література, а також за досягнення в збереженні миру. З 1969 року також додалася економіка.

Хто присуджує престижну нагороду?

Присуджує премію Нобелівський комітет, до якого входять п’ять осіб. Призначає їх парламент країни терміном на шість років. Члени комітету зобов’язані зберігати обітницю мовчання цілих півстоліття, не розголошуючи навіть імена кандидатів на премію, та ніколи не розповідати про те, що обговорюється в комітеті.

Якими критеріями керуються члени журі?

Нобель не залишив жодних інструкцій і критеріїв щодо вибору лауреатів. Критерії визначення Нобелівських лауреатів залишаються доволі абстрактними. Загалом механізм вибору, за яким нагороджується той чи той претендент, невідомий і залишається таємницею. Основним критерієм визначення лауреата має бути важливість/революційність та актуальність наукового відкриття – значний внесок у науку, відкриття раніше невідомого явища, розвиток суспільства.

Хто може висувати претендентів? 

У середньому на Нобелівську премію щорічно висувають близько 200 претендентів. Статут Нобелівського фонду чітко визначає коло тих, хто має право пропонувати кандидатів на премію у кожній категорії. Це можуть бути:

  • чинні та колишні члени норвезького Нобелівського комітету;
  • радники, призначені Нобелівським інститутом;
  • члени національних парламентів і урядів різних держав, а також нинішні очільники держав;
  • члени Міжнародного суду Гааги та Постійної палати третейського суду;
  • члени l’Institut de Droit International;
  • члени виконавчого комітету Міжнародної ліги жінок за мир і свободу;
  • викладачі університетів, професори, доценти історії, суспільних наук, права, філософії, теології та релігії, ректори університетів, директори інститутів з досліджень проблем миру та інститутів зовнішньої політики;
  • нобелівські лауреати.

Пропонувати самого себе на лауреата премії заборонено.

Хто відбирає лауреатів премії у кожній категорії?

Претендентів на отримання Нобелівських премій відбирають і розглядають кілька наукових інститутів. Лауреатів на Нобелівську премію з фізики, хімії та економіки має право обирати Королівська шведська академія наук. Шведська Академія відповідальна за відбір кандидатів на вручення Нобелівської премії з літератури. Нобелівський комітет при Каролінському інституті щорічно вручає Нобелівську премію тим, хто зробив значні відкриття в галузі медицини і фізіології. Заявки претендентів на Нобелівську премію з медицини вивчають 50 професорів Каролінського інституту, вони ж вибирають і лауреатів.

Норвезький Нобелівський комітет відповідає за вручення премії миру, присуджується вона тим, хто зробив істотний внесок в «зміцнення братерства між народами, роззброєння армій і просування ідей миру». Премія миру може присуджуватися не тільки окремим особам, але й офіційним і громадським організаціям. Відповідно до заповіту засновника премії, Альфреда Нобеля, Нобелівська премія миру присуджується Норвезьким комітетом з 1901 року. Альфред Нобель не залишив жодних пояснень, чому премію за мир має присвоювати Норвезький комітет, в той час як інші чотири премії присуджує шведський комітет.

Процес висування

Процес висування та приймання заявок на премію починається щороку у вересні й закінчується 31 січня. З 1 лютого комітет і низка інших установ запускають процес відбору заявок і визначення лауреатів. У другу неділю жовтня імена лауреатів оголошуються в суворому порядку – по одному в день від лауреата в галузі медицини в понеділок до лауреат премії миру в п’ятницю. Лауреат премії з економіки імені Альфреда Нобеля оголошується наступного понеділка.

Самі лауреати про присудження їм премії дізнаються за кілька хвилин до початку офіційних прес-конференцій.

Нагородження

У грудні відбувається офіційне урочисте нагородження лауреатів премії. Церемонія вручення Нобелівської премії миру (Nobel Peace Prize Award Ceremony) відбувається щорічно 10 грудня в Осло. Лауреати Нобелівської премії отримують Нобелівську медаль, диплом та грошовий чек у 9 мільйонів шведських крон, які вручає їм Шведський король власною персоною. Після цього відбувається Нобелівський бенкет. За два дні до вручення лауреати читають Нобелівські лекції.

Чому Нобелівська премія все таки є важливою?

Не тільки сума нагороди робить цю премію такою престижною, але й визнання, яке отримує науковець чи літератор чи борець за мир за свою довголітню працю. Лауреати – це мислителі, які присвячують все своє життя розкриттю законів нашого існування, бажанню зробити вклад у науку. Таким чином, вони допомагають підвищити рівень колективного інтелекту людства.

Їхня наполеглива праця не тільки породжує прогрес і дозволяє суспільству розвиватися, але і допомагає нам пізнавати себе. Знання про закони та механізми, що керують природою, допомагають нам бути більш обізнаними щодо власного місця у Всесвіті та середовища, в якому ми живемо.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: