Cпецпроекти

Чому у нас біжать мурашки шкірою від улюбленої музики


Наші тіла можуть робити багато дивовижних речей. Наприклад, збільшитись на 2кг, хоча ми з’їли бургер вагою грамів 300-400. Або ж йому спекотно у куртці, але холодно без неї. Але безперечно «мурахи по тілу» — одна з найнезвичніщих надздібностей нашого тіла. Тому, що вона є розумним захистом тіла від холоду. Але ми і знаємо й про іншу особливість, коли мурашки бігають тілом навіть у теплій кімнаті або коли дивимось якийсь фільм жахів. То чому ж цей суперприйом ми можемо повторювати у різних ситуаціях?

Відповіді може дати вчення про еволюцію людини. Сьогодні ми не вважаємо їх надто потрібними у звичайному житті, а от наші предки мали більший пієтет до цього фізіологічного процесу. Хомо сапіенс були вкриті хутром, а такі мурашки допомагали їм зберігати тепло. При цьому процесі, нервова система намагається зменшити розсіювання тепла з тіла та ущільнює м’язи під шкірою, внаслідок чого волосся випрамляється. Якщо б ми мали достатньо хутра, як і наші простопредки, то наша шерсть підіймалась би і затримувала невелику кількість повітря біля шкіри. Такий собі пуховик з палеоліту

Однак, за допомогою цієї шерсті, можна проявити ще одне відчуття, окрім неподобство від холоду. Цей рефлекс ми бачимо кожного разу, коли якийсь  пес підходить понюхати кота, щоб зрозуміти, що воно таке. Так, мова йде про кострубатість котячої шерсті, яке ще супроводжується шипінням. Наші предки теж так могли робити при зустрічі з ворогом — подібні маніпуляції підіймали шерсть та робили їх страшнішими та візуально більшими. Ми вже акуратно побриті, відвідуємо салони краси та барбершопи, але рефлекс, який пов’язує страх з гусячою шкірою залишився.

Втім, існує ще один спосіб «підняти» волосся на тілі. І він найприємніший з усіх можливих. Так, це відчуття задоволення, емоційне захоплення. Каєф, одним словом. Але чому наш організм реагує на щось прекрасне так само, як на зустріч зі смертоносним вовком чи мамою, яка просила дістати нас м’ясо з морозилки, а ми захопились і забули?

Вчені називають це фріссон — французькою «frisson» означає тремтіти. Але, як ми знаємо, «тремтіти» шкіра може не лише від холоду чи страху. Ба більше, здається, у сучасному світі у переважній більшості випадків мурашки по тілу біжать саме від неприроднього чинника — музики. Ось автор цих рядків, наприклад, вчора не міг поворухнутися від емоційного збудження під час прослуховування візуального шедевра та однієї з найгарніших мелодій в історії людства — On The Nature Of Daylight британського композитора німецького походження Макса Ріхтера. Навіть зараз, довелось загуглити це відео, щоб вставити в текст — і знову спиною проступає гусяча шкіра. Та навіть, коли вимикаєш цю пісню і згадуєш мелодію — знову фріссон розбігається по тілу.

Недаремно, це відчуття дослідники інколи називають «оргазмом шкіри». Мітчелл Колвер з Університету Юти досліджував фріссон. І вважає, що така різноманітність причин цього явища криється у певній «нерозбірливості» нашого мозку. Якими б ми емоційними не були, для мозку комфортний стан спокою. І коли з’являється певний подразник, то він починає перейматись. А якщо це занадто резонансний подразник, то він класифікується мозком, як загроза — хай це буде хоч перший (можливо і останній) напад на вас лева, хоч новий трек улюбленого інді-гурту.

«Скажений придурок, неприємний скрип від записів на дошці чи висока нота вашого улюбленого співака звучать для нашого мозку майже однаково — це крик, а це означає небезпеку. Це завдяки мигдалеподібному тілу, області мозку, яка відповідає за обробку емоцій», — пояснює Колвер. Сигнал про небезпеку направляється до гіпоталамусу, який дає вказівку симпатичній нервовій системі відреагувати на це неподобство. При активації цього відгалуження нервової системи вивільняється адреналін через гормон стресу, який і спричиняє захисну реакцію, як мурашки по тілу.

Але гусяча шкіра лише одна з п’яти форм реакції мозку на неочікувану загрозу. У той же час, як гіпоталамус «зв’язується» з симпатичною нервовою системою, відділи мозку, що відповідають за когнітивну роботу цього органу і заспокоюють мозок — чуєш, друг, все чудово, це не небезпека, все дуже гарно і спокійно. І мозок зупиняє запущений процес підготовки до смертельної небезпеки. Але мурашки вже «приготувались» бігти по тілу і їх мозок назад повернути вже не можу.

Ось цей довгий шлях на декілька абзаців проходить за неймовірно малі проміжки часу. Тому, слухаючи улюблені треки, ми не починаємо задихатися чи панікувати, як могли б робити, зустрівши реальну загрозу. А просто відчуваємо насолоду. Зокрема, за приємні відчуття відповідає й паралельний процес — знайомі мелодії можуть впливати на центри задоволення у мозку, внаслідок чого відбувається вивільнення дофаміну — гормону щастя. Однак, вчені вже досліджували, що теоретично ймовірність мурашок більша, коли ви відкриваєте щось для себе нове, на що мозок ще не знає, як реагувати.

Ділянки мозку, які відповідають за емоційний стан надзвичайно чутливі до зовнішних чинників. Тому навіть крик натовпу ще до початку концерту може викликати шкірний оргазм, тому що мозок відразу врахував це небезпеку. Але не лише слухові подразники можуть викликати таку приємну реакцію. Ще у 2010-му році група дослідників Ганноверської вищої школи музики і драми провели експеримент, щоб визначити, які саме звуки викликають у нас мурашки по шкірі. Учасники експерименту слухали пісні, або не-музичні звуки, приміром, сміх дитини чи шурхотіння листя, дивились на картини, які можуть викликати певні емоції, вдихали різні запахи. Їм навіть масажували голову.

За результатами цього дослідження виявилось, що навіть смак улюблених лимонів, для тих, хто їх любить може викликати гусячу шкіру. А ось спостереження творів мистецтва у пересічних учасників експерименту нічого не викликало. Це може бути пов’язано з тим, що для візуального сприйняття треба більше інформації або ж мозок оперативніше розумів, що ніякої загрози поруч немає. Так, вчені Ганноверської вищої школи музики і драми визначили 5 груп факторів, які можуть викликати приємні відчуття — музична мелодія, не-музичні звуки, фільми, їжа і тактильний контакт. А частина піддослідних ще заявили, що відчували задоволення, згадуючи щось хороше. Такий феномен дослідники називають «розумовий фрісон».

Втім, варто зазначити, що не всі можуть його відчувати. Більше того — не всі можуть відчувати навіть звичайні мурашки по тілу від насолоди. Спеціалізованих досліджень щодо універсальності шкірного оргазму ще не проводили (або ми не знайшли), але за наявними відомостями, за словами Мітчела Колвера, таку насолоди відчувають приблизно 80% жителів Землі. Сподіваємось, ви зараз згадали, як від кльових треків відчували цю прохолоду по тілу і заспокоїли себе, що ви не у тих 20%.

Варто зазначити, що і рівень сприйняття подразників різний у кожного. Декому варто вистрибувати з літака, щоб відчути насолоду, а дехто від вбивства Муфаси ще довго не може прийти в себе. Хоча, мабуть, кожен не може прийти в себе після того жахливого мультиплікаційного злочину. Окрім цього, група вчених з Медичної школи Гарвардського університету визначила, що у більш схильних до подібних відчуттів людей, сильніший зв’язок між областями, що відповідають за емоційне та слухове сприйняття головного мозку.

Згадуючи «втрачене хутро», яке було у хомо сапіенс, вчені заспокоюють і запевняють, що здатність до гусячої шкіри від насолоди люди не втратять. Оскільки це частина поведінкого патерну «Бийся або тікай» — це фізіологічна реакція, що виникає у відповідь на небезпечну подію, фізичну травму або загрозу для життя. І вона була з нами з самого початку еволюції і ще до створення такої живої істоти, як «людина». Навіть більше — так як ця надздібність зумовлена більш пильною увагою до зовнішніх небезпек, є більша ймовірність, що носії таких генів виживуть і продовжуть свій рід. Тому вчені прогнозують, що відсотково кількість людей схильних до мурашок по тілу буде тільки рости.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Чи робить музика нас розумнішими

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: