Cпецпроекти

Хто, коли та навіщо створив франшизу ресторанів Urban Space? Інтерв’ю з Юрієм Филюком


Urban Space 500 – це громадський ресторан, відкритий за соціальною франшизою. Його заснували 500 суспільно активних людей, які зробили безповоротний внесок у розмірі 1 тис. дол. Згідно з моделлю проєкту, 80% від прибутку ресторану буде скеровано на підтримку некомерційних проєктів з розвитку Києва. Решта 20% сплачується управлінській компанії за менеджмент закладу.

Юрій Филюк – соціальний підприємець і засновник громадської організації «Тепле Місто», яка веде діяльність в Івано-Франківську. З 2014-го року команда ГО реалізувала понад 400 міських ініціатив. Одна з них – це відкриття громадського ресторану Urban Space 100. Проєкт став резонансним, довів свою успішність і отримав запити про масштабування з інших міст України і світу. У 2018 році за франшизою «Теплого Міста» в Києві був відкритий ресторан Urban Space 500.  Ми обрали Юрія наступним гостем нашого спецпроєкту #ЛюдиУрбана.


Твоя історія. З чого вона почалась?

Я народився в Молдові, місті Бендери. Коли я мав дванадцять років, ми разом із сім’єю переїхали в Івано-Франківськ. На той час з фінансами було складно – 90-ті. Тому можна сказати, що вже з 13 років я став підприємцем. Мив машини, продавав губки… Заробляв на кросівки, плеєр. Десь поруч йшла і цікавість до соціальних ініціатив. Наприклад, в десятому класі ми з хлопцями відремонтували баскетбольний майданчик. Випросили у фізрука дошки, цвяхи і кільця. Працювали самостійно і в результаті зробили комфортне місце для занять спортом. Ці дві речі – бажання заробляти і соціальне підприємництво  – були в мене на перетині ще з дитинства.

Під час студентства я займався концертною діяльністю, а також працював у міжнародній організації AIESEC. Це був великий досвід конференцій, виступів і спілкування. Протягом останнього року навчання я працював регіональним директором AIESEC на Cході України. Схід обрав невипадково – щоб краще зрозуміти Україну. Певний час я навіть обіймав посаду президента організації і був настільки ініціативним, що став першим президентом в історії AIESEC, якому оголосили імпічмент.   

Перший системний бізнес ми зробили разом з партнерами в Києві, займаючись кредитним брокерством. За принципом єдиного вікна допомагали бізнесу оформляти кредити. Ми мали понад 50 банків-партнерів. Але в 2008-му році настала економічна криза і цей фінансовий продукт повністю зник з ринку. Ми заморозили компанію і поїхали в Івано-Франківськ перезавантажитись. Саме відтоді й почалася наша діяльність у ресторанній сфері.

Як ти став соціальним підприємцем і як виникла ідея відкрити Urban Space 100?

Переїхавши командою в Івано-Франківськ, ми заснували компанію «23 ресторани» і відкрили перше кафе. Ремонт робили власноруч. Ніхто з нас не мав досвіду в ресторанній сфері, тому на початку на всіх процесах ми працювали самі. Я два місяці працював офіціантом і посудомийником, мої партнери обіймали посади бармена, кухаря і адміністратора. Коли стало зрозуміло, як працює ресторан, ми найняли людей і передали їм повноваження на місцях.

У маленькому місті є своя магія життя і низка переваг. Наприклад, у справах можна пересуватися на велосипеді або ходити пішки. Знаєш багатьох людей, життя на вигляд більш просте й щире.

Але на другий рік після Києва стало тісно ментально. Виникло відчуття ніби я не можу повністю розкрити свій потенціал. Тоді ми часто обговорювали це з партнерами і прийшли до висновку: «Або ми повертаємось назад до столиці, або спробуємо “розкачати місто”, в якому живемо».

І нам вдалося запустити перший соціальний проєкт!  Ми об’єднали 46 дружніх компаній і спільним коштом розробили логотип та архітектурно-художню концепцію вигляду вулиць міста. Ініціатива отримала назву «Візуальний стиль Івано-Франківська». Вона мала резонанс всередині міста, а ще концепція потрапила в шорт-ліст Канського фестивалю реклами. Це стало прецедентом. Ми показали, що разом можна створити якісний продукт і навіть отримати міжнародне визнання.

Ми оголосили про створення платформи з метою розвитку таких напрямків, як освіта, мистецтво, екологія і соціальне підприємництво. Заснували для цього громадську організацію «Тепле Місто». Поступово я повністю переключився на роботу «Теплого Міста», а мої партнери продовжували займатись ресторанною діяльністю.  

За 5 років ГО «Тепле Місто» реалізувало понад 400 ініціатив. Одна з них – це відкриття Urban Space 100. Ідея виникла дуже органічно. Просто сиділи з партнерами в кав’ярні, і я запропонував концепцію громадського ресторану з багатьма засновниками, який би генерував прибуток на подальші проєкти. Оскільки в нас вже був досвід ведення ресторанної діяльності, ми проробили модель і зрозуміли, що проєкт може бути ефективним.

На пошук 100 інвесторів пішло лише 86 днів. Кожен з них зробив безповоротний внесок у розмірі 1 тис. дол. Ще 3 місяці зайняв ремонт, і ми запустили заклад. 80% прибутку закладу спрямовуються на соціальні проєкти Івано-Франківська. На які саме проєкти витрачати прибуток, вирішують співзасновники ресторану. А реалізують їхні рішення члени громадської організації «Тепле Місто». 20% – це винагорода управлінській компанії за керування рестораном. Цим займаються мої партнери з компанії «23 ресторани».

Чи не легше зібрати 100 тис. дол. і витратити їх на соціальні проєкти відразу, ніж відкривати ресторан і ризикувати?  Чи можеш ти довести на практиці, що ця ідея має свої переваги?

У такого проекту, як Urban Space є 3 основних типи завдань.

Перше – створити фонд підтримки громадянського суспільства через гранти. У Франківську, наприклад, стартова інвестиція вже окупилась. Тобто ми спрямували на підтримку соціальних проєктів понад 100 тис. дол., і ресторан при цьому продовжує працювати і генерувати прибуток. Але я б не говорив про цей факт як основний показник успішності проєкту.   

Друге завдання, яке ми ставили перед собою, – створити майданчик, де постійно відбуваються події. Зробити місце, де взаємодіють люди і формується новий порядок денний. За п’ять років роботи ресторану нас відвідало понад півмільйона гостей. Це два населення Івано-Франківська! Ми провели понад тисячу подій. Urban Space 100 став точкою збору, креативним простором, де відбуваються знайомства і народжуються нові проєкти.

По-третє, Urban Space 100 став прецедентом об’єднання українців. Всі ланки механізму досі працюють і ніхто з учасників не пересварився.

Urban Space 100 не можна оцінювати як класичний бізнес. Він успішний фінансово, він створює нові сенси. І проєкт доводить, що в сучасній Україні можна створювати спільні проєкти на довірі. Це дуже важливо, бо без цього ми не зможемо перейти на наступний етап розвитку як суспільство.

Коли вперше виникла ідея розширення? Як це відбувалося?

Одна із засновниць Urban Space 100 Ольга Дятел була менеджеркою ГО «Інша Освіта». З 2014-го року наші ГО постійно підтримували контакти і за деякий час виникла спільна ідея розширити діяльність проєкту Urban Space. Або в Краматорську, або в Києві. У столиці було менше ризиків, люди вже знали про Urban. Тому вирішили розпочати саме з Києва. 

«Тепле Місто» як власник франшизи виставив базові вимоги до того, як має виглядати проєкт. Наприклад, в Urban Space 500 є подієвий майданчик, кафе-бар, крамниця, створені умови для запуску Urban-радіо. Також зберігся принциповий розподіл прибутку: 80% на соціальні проєкти міста, 20% – винагорода управлінській компанії. Ми консультували і направляли. ГО «Інша Освіта» з 2016-го року шукала співзасновників і реалізовувала проєкт у Києві.

Які корективи були внесені в проєкт Urban Space 500 порівняно з US100?

По-перше, відрізнялася кількість засновників – більше місто, більший проект. У Франківську 100 співвласників, в Києві – 500.

В Urban Space 100 всі рішення приймаються на Загальних Зборах простою більшістю присутніх засновників. У випадку Urban Space 500 для прийняття рішень необхідний кворум. Тобто має зібратись 251 співзасновник з 500, і тоді збори визнаються легітимними. Так розтолкували юристи. Тому для зручності ГО «Інша Освіта» розробила онлайн-механізм голосування.

В US100 фінансовим контролем за діяльністю ресторану і реалізацією грантової програми опікується ГО «Тепле Місто». В київському Урбані ГО «Інша Освіта» взяла на себе зобов’язання відкрити заклад і створити таку систему, яка б почала розвивати себе сама. Зараз в US500 фінансовим контролем і грантовою програмою займаються самі співвласники. Це експеримент-децентралізація.

Яка твоя роль у київському Urban Space 500?

Я не є співзасновником Urban Space 500.  Мені хотілося триматися осторонь від процесів, які відбуваються. Щоб система працювала сама. Навіть в Івано-Франківську я не ходжу на Загальні Збори вже третій рік, не голосую. Я – лідер проєкту на старті і розумію, що мій голос може сприйматись як певний орієнтир, це неправильно. Тому наразі моя участь як засновника в US100 мінімальна, а в US500 – відсутня взагалі.

У київському закладі я гість. Але якщо буде запит, я завжди готовий підтримати, допомогти і підказати, як розвиватись далі на умовах, прописаних у франшизі.  

Як ти вважаєш, які саме проєкти потрібно розвивати через грантову програму?

Для мене це не принципово, головне, щоб ком’юніті збиралося і голосувало, щоб проєкти, за які голосують, були живі. Найголовніше, щоб працювала модель Урбану і щоб заклад був центром активізації громадянського суспільства.

Де відчинить двері наступний Urban Space?

Ідея US100 стала резонансною, і на сьогодні в нас є понад 250 запитів з 15 країн світу щодо масштабування проєкту: Нью-Йорк, Берлін, Куала-Лумпур тощо.

Але ми не поспішаємо йти закордон. Спочатку хочемо збудувати ефективну модель всередині нашої країни. Зараз відбувається дослідження, чи є всі передумови для відкриття Urban Space в Маріуполі. Якщо так, наступний Urban Space відчиниться саме там у 2020 році.

Який проект на сьогодні є твоїм основним?

Більшу частину часу я приділяю проєкту «Промприлад. Реновація». Це історія про створення нового інноваційного центру в Івано-Франківську, який буде розвивати економіку, урбаністику, сучасне мистецтво та неформальну освіту в регіоні.

У 2016 році ми орендували будівлю колишнього радянського заводу площею майже 38 тис. кв. м. ГО «Тепле Місто» залучає кошти від інвесторів, на які проводить ремонт приміщення. Нові площі ми віддаємо в оренду резидентам, зараз їх 25. Інвестори ж отримують дивіденди від діяльності «Промприладу». На сьогодні ми відремонтували вже 5,8 тис. кв. м. і залучили 3,4 млн. доларів від 166 інвесторів. «Промприлад. Реновація» навіть був презентований в Палаті Лордів у Лондоні під час конференції «SMEs development in Ukraine small steps to big results».

У цьому великому проєкті ми хочемо реалізувати потенціал міста й регіону, а також стимулювати їх підприємництво та економіку.

Твоя найвища мета

Мені хочеться, щоб Івано-Франківськ став місцем, яке дає можливість реалізуватися людям. Щоб талантам не потрібно було тікати з міста, бо вони змогли знайти себе в ньому. Прагну збудувати таку модель і передати її іншим містам.

Життєві лайфхаки від Юрія Филюка

Я намагаюся бути чесним перед собою і робити те, в що вірю сам. Тоді я відчуваю внутрішню точку опори. Коли немає доказів, що ідея може бути успішною, коли неможливо дізнатись, спрацює задум чи ні, я черпаю сили в собі, щоб спробувати.

У діяльності для мене рівень внутрішнього комфорту так само важливий, як і професіоналізм. В команді я працюю з тими людьми, з якими мені інтуїтивно і ціннісно добре. Я не готовий грати роль на роботі, посміхатися через силу, витрачати ресурс на пошук компромісів. Краще будувати таке середовище, в якому почуваєш себе однаково комфортно і з друзями, і з колегами. Це дає можливість не розпорошувати енергію, а спрямовувати її на побудову результату.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: