Cпецпроекти

Зарплата, витрати, оселя, шлюби і розлучення: головні цифри із життя українців


Україна без українців неможлива. До тижня Made in Ukraine ми дізналися, чим живуть наші співмешканці: коли виходять заміж/одружуються, скільки отримують і на що ці гроші витрачають, що їдять найчастіше і від чого помирають. 

Ми називаємо цифри, а висновки – за кожним з вас.

Родина (шлюби/розлучення, діти)

У Держстаті статистика називається «Характеристика домогосподарств». 

Отже, у 2018 році в Україні більшість домогосподарств – третина – складалися з двох людей. На другому і третьому місці за чисельністю – з трьох (26,5%) та чотирьох чи більше (кожна п’яте домогосподарство). Найменше в нас одинаків – усього 19,7%.

У 2018 року побратися вирішило 229 000 пар а, розлучень того ж року зареєстрували цілих 53 861. За даними 2017 року, найчастіше одружуються чоловіки у віці від 25 до 29 років, а жінки переважно раніше – у 20–24 роки. 

Більшість українських пар зупиняється на одній дитині (75,1%). П’ята частина родин має двох дітей. А от на трьох та більше наважується не так багато родин – всього лише 3,5%.

У 2017 році народилося 363 987 дітей (живонародження), більшість з них – у міських поселеннях. 

Житло

Почнемо з радісного: порівняно з 1991 роком кількість квадратних метрів на одну людину зросла з 18 до 23,7 кв.м. (2018 рік). Це відбулося завдяки загальному зростанню жилої площі в країні. А от порівняти кількість родин, які в минулому році отримали власне житло, не можемо – Держстат не надає інформацію про останні чотири роки. 

Статистика за 2014 рік невтішна: з 657 сімей, які перебували на обліку, стати щасливими власниками квартир змогли лише три. У 1991 з тих 2728 родин, які претендували на житло,  отримали його лише 179.

У 2018 році водопроводом були обладнані 62,2% житлових приміщень, трохи менше – каналізацією. Опалення є в 69,4%, а газ – у 83%. Найгірша ситуація з постачанням гарячої води – вона є менше ніж у половині квартир/будинків. Інші, скоріш за все, рятуються бойлерами чи за старим звичаєм гріють воду в каструлях. 

Середня зарплата в Україні

Середньостатистичний українець, за даними Держстату, у вересні отримав 10 687 гривень. 

Найвищу середню зарплату мають люди, які працюють в авіаційній сфері, – 27 170 гривень. Непогано заробляють у сфері інформації та телекомунікацій, а також люди, що займаються фінансовою та страховою діяльністю, – 17 071 та 17 929 гривень відповідно. Також до п’ятірки зарплатних лідерів увійшли співробітники державного управління та оборони (15 139 гривень), професійної, наукової та технічної діяльності (14 719 гривень). 

Найгірше заробляють поштові працівники і кур’єри – 6 346 гривень на місяць.

Витрати

За словами завідувачки відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмили Черенько, Держстат з 1999 року веде статистику витрат громадян. Усі 20 років половина прибутку українців йде на харчування. Найкращим з погляду рівня життя став той самий меметичний 2007 рік, коли українці витратили на їжу 45,6% свого місячного бюджету.

У 2018 році ситуація теж не найгірша (але й не найкраща): на харчування та безалкогольні напої українці витрачають трошки менше половини доходів. Наступним пунктом витрат є непродовольчі товари (одяг, меблі, доглядова косметика, побутова хімія тощо) та послуги (зв’язок, освіта, відпочинок тощо) – 40,9%. 

Значна частина з непродовольчих послуг – близько 15,2% – йде на оплату житла та комунальних послуг. А от найменше українці витрачають на освіту та відпочинок і культуру.

Їжа

Найбільше в українських родинах шанують молокопродукти і яйця. Згідно з даними Держстату на 2018 рік, це найбільша частина раціону середньостатистичного українця. 

Далі йдуть овочі, хліб та хлібні продукти. М’ясо в українців далеко не на першому місці – щоправда, дізнатися, з яких причин його частіше не вживають (вегетаріанство/веганство чи відсутність грошей), ми не змогли. Не особливо шанують наші співвітчизники й рибу та рибопродукти – в середньому вживають їх менше, ніж цукор. 

Небагатий середньостатистичний раціон на фрукти, ягоди та горіхи, які так рекомендують у МОЗ. 

Скорочення населення

Переходимо до найсумнішої частини статистики. За останні кілька років населення України скорочується приблизно на 200 тисяч щороку. Радує лише міграційний рух за 2019 рік: поки що кількість випадків прибуття на 10 тисяч перевищує кількість випадків відбуття.

Основні причини скорочення кількості населення: підвищення смертності та міграція. Про смертність поговоримо детальніше.

Однією з найпоширеніших причин смерті людей є злоякісні новоутворення, які частіше діагностують у чоловіків. Українці помирають від пухлин в органах травлення та дихання. Також до смерті нерідко призводять ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин (частіше трапляються  жінок).

Серед причин смерті є й психічні розлади, велика кількість яких зумовлена надмірним вживанням алкоголю.Особливо це стосується чоловіків. Також вбивають українців хвороби системи кровообігу та ішемічні хвороби серця – тут сумне лідерство за жінками.

Найрозповсюдженішими зовнішніми причинами смерті є ДТП та, як не дивно, падіння. Помирають українці від навмисного і ненавмисного самоушкодження та випадкових отруєнь. За всіма останніми пунктами також лідирують чоловіки, причому їхня смертність значно випереджає жіночу.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: