Cпецпроекти

Плащ із чіа, конопляне хутро, папір з опалого листя. 5 українських розробок сучасного (еко)дизайну


Український дизайн поступово здобуває світову популярність. Трендсетери подейкують, що «Україна – це нова Скандинавія». Виставка українських проєктів Affair with Earth («Стосунки із землею/Лісова пісня»), що була представлена на цьогорічному Нідерландському тижні дизайну, викликала інтерес та резонанс у багатьох авторитетних іноземних виданнях.

Україна презентувала п’ять інноваційних екопроєктів, орієнтованих на майбутнє, інновації та осмислення культурних традицій. Головний меседж виставки: сучасні екологічні проблеми може вирішити не домінування людини над природою, а гармонійне співвіснування людини з природою.

Виставка переосмислює сутність українських традиційних ремесел та переносить фокус з кінцевої продукції на процес, базований на критичному мисленні та усвідомленості. Вибір матеріалів (де та як вони видобуваються), локальне виробництво (в яких умовах працюють люди, які виготовляють продукт), екологічність (що буде з річчю після того, як вона відслужить своє, як її утилізувати) стали головними опорними точками при створенні продуктів.

«У наш непростий час варто припинити оцінювати дизайн з погляду "національного" та шукати, чим дизайн одних країн відрізняється від інших. Сьогодні корисніше та продуктивніше усвідомлювати себе частиною більшої екосистеми, фокусуватися на проблематиці та цілях, а також певному інтуїтивному чутті. Тоді дизайнер починає роботу над кожним проєктом із запитань: навіщо я це роблю? Яку актуальну проблему вирішує проєкт? Яку ідею він транслює? Чого потребує світ сьогодні?» – розповіла Даша Цапенко, арт-директорка проєкту Ukraine. Affair with Earth.

Отже, який одяг ми носитимемо, як облаштовуватимо дім, якими ресурсами користуватимемося через 15-20 років?

Проєкти майбутнього Ukraine. Affair with Earth

фото Annegret Boenemann

1. Re-leaf (Валентин Фречка)
Український студент Валентин Фречка – автор технології екологічного ресайклінгу. Він вигадав та створив технологію виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf paper, яка вже успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні з виготовлення паперу.

Мета проєкту – запропонувати альтернативу традиційному паперу з деревини та вирішити проблему опалого листя в місті. Завдяки технології Re-leaf листя перетворюється зі сміття на цінний ресурс. З екопаперу можна буде виробляти упаковку для харчової промисловості, пакети, гофрокартон, друкувати книжки або застосовувати його у сфері моди. Такий папір піддається переробці, як і будь-яка інша макулатура, і дозволяє зменшити кількість пластику.

 

фото Annegret Boenemann

фото Сергій Чеботарьов

2. Конопляне хутро Hemp Fur (DevoHome)
Щороку для виробництва хутра у світі вбивають 100 млн. тварин – шиншил, песців, лисиць, соболів. Бренд DevoHome знайшов рішення, як можна подолати цю проблему. Для цього компанія створила альтернативу хутру тварин та штучному синтетичному хутру. Хутро виготовляють з волокна конопель, вирощених у Полтавській області.  Це приємний на дотик, натуральний, гіпоалергенний, теплий та практичний у
використанні матеріал. Виробництво конопляного хутра етичне та екологічне, воно не потребує вбивства тварин. Також Hemp Fur не є потенційним джерелом мікропластику на відміну від синтетичного хутра. 

3) Terra (Юрій Ринтовт)

фото Annegret Boenemann

Засновник студії Ryntovt Design створює меблі з виразною екоестетикою вже близько 25 років. У проєкті Terra він вирішив підняти горизонтальні пласти землі вертикально. Оригінальну поверхню, створену на основі чорнозему, Юрій Ринтовт розробив для фасадів однієї зі своїх меблевих колекцій. Матеріал можна розміщувати в інтер’єрі на стінах, на фасадах шафи, комоду, великої підвісної лампи.

Ідея проєкту – гімн Землі. «Ми відчуваємо радість від роботи із землею. Таку первісну радість відчувала людина, коли працювала на землі, бачила її здатність до щорічного відновлення, спостерігала живе диво: від перших паростків до щедрого врожаю. Ми відчуваємо майже фізичний біль від того, з якою неповагою, господарською зневагою людина ставиться до природи. Стирається ставлення до землі як до святині, яке було в дотехнологічну добу».

4) Плащі з пророслого насіння чіа (Даша Цапенко)

Випускниця знаменитої Академії дизайну в Ейндговені виростила хутро із пророщеного насіння чіа. Ідея проєкту – переосмислити статус одягу та спосіб взаємодії з ним. На противагу бездумному споживанню речей дизайнерка пропонує цілком інакші стосунки. Уявіть плащ або сукню, які ви вирощуєте, наче живу істоту, дбаєте про неї, оберігаєте від пошкоджень, гуляєте в такому одязі під дощем, щоб поливати паростки. Така нова концепція одягу ставить під сумнів позицію людини як центру екосистеми та провокує нове усвідомлення свого місця у світі.

Наразі Даша Цапенко розвиває проєкт, вивчає можливості живого хутра та потенціал його застосування.

5) Горілка Atomik із зерна, вирощеного в Чорнобилі (The Chernobyl Spirit Company)

The Chernobyl Spirit Company – це проєкт, у якому група українських та британських вчених досліджувала можливість сільськогосподарського використання земель у зоні обов’язкового відселення, що постраждала внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Для виготовлення експериментальної партії вони використали зерно, вирощене в Чорнобильській зоні. Експериментальні зразки мали незначне перевищення допустимої концентрації стронцію-90. У процесі виготовлення алкоголю кількість домішок у зерні зменшилася, і у готовому напої вчені виявили лише природний радіонуклід вуглець-14. Його концентрація була не більшою, ніж у будь-якому іншому алкогольному напої. Дистильований алкоголь розводили з мінеральною водою із глибокого водоносного шару в місті Чорнобиль, який має схожий хімічний склад з ґрунтовими водами регіону Шампань у Франції. У воді не було виявлено радіоактивного забруднення.

Проєкт доводить, що сільськогосподарське використання земель Чорнобильської зони можливе. Творці Atomik мають на меті налагодити виробництво так, щоб залучити до нього людей, які продовжують жити в зоні відселення та потерпають від безробіття. Значна частина прибутків від проєкту буде спрямована на підтримку місцевих громад та дикої природи Чорнобиля.

Проєкти були презентовані на зелених столах, засіяних живою екосистемою, які створило ательє Proso. Куратори проекту Ольга Боданова та Олена Оранська, арт-директорка –Даша Цапенко. Виставку організували дизайн-платформа Prostir 86, фундація Art-East+Art-West та  European Enterprise Network за підтримки Посольства України в Нідерландах та Українського Iнституту.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: